- зурочити
- —————————————————————————————зуро́читидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
зурочити
Смотреть что такое "зурочити" в других словарях:
зурочити — чу, чиш, док., зуро/чувати, ую, уєш, недок., перех., етн. За народними уявленнями – особливим, магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому , чому небудь. •• Щоб (аби/, коли/ б) не зуро/чити! уживається, коли хтось… … Український тлумачний словник
вректи — зурочити [XII] … Толковый украинский словарь
урічливий — (врі/чливий), а, е, заст. 1) Здатний зурочити. Урічливі очі. 2) Якого можна зурочити … Український тлумачний словник
зурочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зурочити … Український тлумачний словник
зурочення — я, с., етн. Дія та її результат за знач. зурочити … Український тлумачний словник
зурочувати — див. зурочити … Український тлумачний словник
неврікливий — а, е. Якого не можна зурочити … Український тлумачний словник
око — I а, с. (мн. о/чі, рідко ві/чі, оче/й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. •• Редуко/ване о/ко спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має… … Український тлумачний словник
позурочувати — ую, уєш, док., перех. Зурочити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
пристрітник — а, ч. Людина, здатна зурочити когось поглядом … Український тлумачний словник
